Напередодні будь-яких виборів доволі часто можна почути, що «всі рейтинги неправдиві» або «вся соціологія замовна». При цьому мало хто з виборців звертає увагу на назву компанії, яка оприлюднила соціологічну інформацію. А це надзвичайно важливий фактор. Адже споживач може зустрітися як з інформацією від авторитетних соціологічних служб з солідним послужним списком, так і з фальшивкою від псевдосоціологів.
Протягом лютого-травня цього року у Харкові було оприлюднено шість різноманітних опитувань, проведених різними соціологічними службами. І що цікаво, що три хвилі опитувань разюче відрізняються. Нижче, надаємо звідну таблицю цих даних, де подано рейтинги ймовірних кандидатів на посаду Харківського міського голови.
Передвиборчі рейтинги за даними різних компаній, лютий-травень 2021 р.
Перше опитування, яке було проведене у кінці лютого харківською консалтинговою фірмою “Український соціологічний стандарт (UkrSocStandart)”, показало рейтингову перевагу Михайла Добкіна. Та вже за місяць у 20-х числах березня аж три різних маловідомих в Україні служби оприлюднило результати своїх опитувань. Причому опитування “Оперативної соціології” помітно відрізнялося від двох інших, попри те, що проведено було у ті ж дні, якими були позначені дослідження від Української соціологічної платформи та Research&Development Institute. Головна різниця – позиція лідерів рейтингу. До того ж у цих опитуваннях подали всіх можливих кандидатів з умовно «промайданною» позицією, навіть тих, хто знаходиться у одній політичній групі (одночасно Юлію Світличну і кандидата у міські голови від Блоку Світличної “Разом!” Ігоря Черняка, ще одного кандидата – від “Європейської солідарності” Олега Абрамічева та близького за своїми позиціями до цієї партії Сергія Жадана тощо). Причому той же Жадан та Світлична мають рівні підтримки, значно більші за дані інших структур. А от Фельдман – навпаки, удвічі менше за аналогічні опитування Української соціологічної платформи та Research&Development Institute. Можливо, причина цих значних розбіжностей – у методах. Адже “Оперативна соціологія” застосовували метод телефонного інтерв’ю, інші ж – особисте інтерв’ю, т. зв. face-to-face. Проте це не може пояснити різний перелік кандидатів, що їх пропонували харків’янам. Так, у “Оперативної соціології” наявний Євген Мураєв, що має помітний рейтинг, а у двох інших опитуваннях він відсутній. Таким чином ці опитування, проведені малознаними або й невідомими структурами, сильно різняться і викликають певні підозри у заангажованості і маніпулятивності на етапі як мінімум формулювання питань і складання переліків кандидатів, а як максимум – виникають сумніви, чи проводилися ці дослідження взагалі.
Нарешті, на початку травня одразу дві авторитетні і знані як в Україні, так і за її межами соціологічні служби, акредитовані Соціологічною асоціацією України, а саме СОЦІС та КМІС, презентували свої дослідження. І вони показують дуже близькі результати – близько третини (31% у СОЦІСу і 36% у КМІСу) виборців Харкова визначилися на користь Ігоря Терехова, і 22% (цифри збігаються у обох компаній) – на користь Михайла Добкіна, нарешті, впевнено третє місце з 15% (цифри збігаються у обох компаній) має колишня голова ХОДА Юлія Світлична. Четвертим визначився Євген Мураєв, усі інші мають значно менше 10%. З переліку виключені малоймовірні Черняк і Жадан, присутність яких розмивала позиції більш реальних висуванців від своїх політсил, а саме Світличної і Абрамічева. Цікаво, що КМІС включив у перелік і Сергія Притулу, що отримав 2%. Проте політик вже заявив, що не збирається балотуватися у голови Харкова. Таким чином у цих професійних опитуваннях (сумніватися у авторитетності цих служб не доводиться) ми бачимо консолідацію електорату навколо двох кандидатів, кожен з яких претендує на спадок Кернеса – тільки один (Добкін) на спадок суспільно-політичний, а другий (Терехов)на господарсько-муніципальний. І виборцю доведеться вирішувати, що йому важливіше в образі голови другого за значенням міста України.
Як бачимо, останні опитування початку травня в принципі збігаються і разюче відрізняються від попередніх опитувань малознаних чи взагалі невідомих соціологічних служб. Передусім – прізвищем лідера електоральних симпатій. Саме тому ретельне відслідковування, аналіз соціології, виявлення псевдосоціологів, що намагаються маніпулювати даними у інтересах певних учасників перегонів є дуже важливим компонентом контролю за виборчим процесом. Адже вільних вибір, чесне волевиявлення – це не лише рівні можливості агітації, а й чесна і правдива картина виборчого процесу у самого виборця. Власне, чесний вибір найбільш достойного.