Символічний простір міста, його топоніміка, місця пам’яті — все це «розмовляє» з містянами щодня. Шукаючи адресу чи запитуючи «як пройти до…», або роздивляючись пам’ятники, ми зіштовхуємося з історією. І постає питання, з чиєю історією? І якою? Зараз в Україні триває інтенсивне переосмислення нашого минулого, бо це впливає на наше бачення майбутнього. Дуже важливо, щоб до цього процесу переосмислення долучалося якомога більше людей, бо це стосується кожного з нас.
Ми вирішили з’ясувати, як ставляться харків’яни до низки теперішніх топонімів та варіантів перейменувань, до міських пам’ятників та святкування деяких пам’ятних дат. З цією метою з 10 по 22 листопада проведено соціологічне опитування, в ході якого відбулось 914 стандартизованих інтерв’ю частково у техніці face-to-face за місцем проживання (76%), і частково дистанційно з тими харків’янами, які тимчасово знаходяться за межами міста (24%). Для опитування харків’ян, які залишаються в місті застосована комбінована маршрутна вибірка, з імовірнісним відбором стартових адрес та з квотним відбором за статевовіковим розподілом респондентів у домогосподарствах. Для дистанційного опитування харків’ян застосований квотний відбір на основі онлайн-панелі. Загальна статистична помилка вибірки не перевищує 3,2%. Наведемо основні результати дослідження.
ОЦІНКА ЗДІЙСНЕНИХ ПЕРЕЙМЕНУВАНЬ
Перший пакет перейменування, який був здійснений у травні 2022 року, був підтриманий більшістю харків’ян. Завдяки ньому на мапі міста з’явилися згадки про тих, кому ми особливо завдячуємо тим, що Харків вистояв — нашим військовим та рятівникам.
МАЙБУТНІ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ
Більшість опитаних (56%) вважає, що перейменування вулиць має продовжуватися. 29% респондентів задекларували своє однозначно негативне ставлення до цього. Але серед тих, хто висловився за перейменування, більшість (73%) вважає, що цим варто зайнятися вже після закінчення війни.
В опитування з’ясовувалось ставлення харків’ян до перейменування конкретних вулиць. Загалом у Харкові налічується майже три тисячі вулиці, а точніше 2936. Звісно, ми не мали змоги запитати про кожну. Для того, щоб дізнатися які назви мають зникнути з мапи міста, а які з’явитися, ми провели аналіз існуючих назв та об’єднали їх у групи, зазначивши приклади таких назв. Також ми додали до груп і деякі конкретні вулиці та об’єкти, які мають особливе значення для жителів міста.
В результаті з’ясувалося, що найбільш небажаними є назви, пов’язані з географічними назвами Росії та Білорусі, іменами російських та радянських військових діячів та назви, пов’язані з радянською ідеологією. Більше половини опитаних підтримують перейменування таких вулиць. Проте більша частина харків’ян висловлюється проти перейменування вулиць, що названі іменами російських та радянських письменників, поетів, артистів, діячів культури, науки та техніки.
СТАВЛЕННЯ ДО НОВИХ НАЗВ
Отже, які нові назви мають з’явитися в Харкові? Найбільш розповсюдженими були думки, що в місті передовсім має збільшитися кількість нейтральних, образно-поетичних назв, а також топонімів, що пов’язані з іменами відомих харків’ян. Майже третина опитаних харків’ян підтримує появу топонімів, пов’язаних із боротьбою за незалежність України, зокрема й з іменами, назвами та подіями цієї війни проти російської агресії.
Також респондентам було запропоновано оцінити більш конкретні пропозиції щодо назв вулиць міста, які б вони підтримали. Такими переважно виявилися назви, повязані із сучасними воєнними подіями. Найбільша кількість опитаних хотіла би бачити в Харкові назви, повязані з новими містами-героями України — Маріуполем, Миколаївим, Волновахою, Бучею тощо.
Важливим також є питання збереження в нових назвах вулиць гендерного, етнічного, професійного балансу. Наприклад, зараз на табличках з назвами вулиць ми бачимо переважно чоловічі прізвища. Чи варто звертати увагу на рівну представленість в назвах чоловіків та жінок, людей різних національностей та різних професій? Думки харків’ян за та проти цього розділилися приблизно навпіл щодо гендерного та професійного балансу, а ось ідея про баланс появи в назвах імен представників етнічних меншин більшістю опитаних не підтримується.
ПРОЦЕС ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ
Харків’яни не хочуть залишитись осторонь процесу перейменування. 63% опитаних зазначили, що в перейменуванні має брати участь якомога більше жителів міста, а не лише фахівці. Проте особисто взяти участь в цьому процесі готові дещо менше харків’ян — 55%, більшість з яких воліє долучатися дистанційно, наприклад, через голосування в інтернеті.
ПАМ’ЯТНИКИ В ХАРКОВІ
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у різних містах України почався демонтаж низки пам’ятників. У Харкові було знесено пам’ятник маршалу Жукову та демонтовано бюст Пушкіну. По факту, з’ясувалося, що більшість харків’ян підтримує демонтаж пам’ятника Жукову, проте не згодна з тим, що те саме треба робити і з бюстом Пушкіна. Більше половини опитаних вважає, що він має залишатися, де й був, зокрема 10% підтримують ідею, щоб цей пам’ятник був оснащений іншою супровідною табличкою, яка б містила нове трактування пам’ятника.
СТАВЛЕННЯ ДО ДНЯ ПЕРЕМОГИ
Харків’янам ставились запитання щодо певних пам’ятних дат, зокрема Дня пам’яті та примирення (8 травня) та Дня Перемоги (9 травня). День перемоги все ще залишається досить значущим святом для харків’ян, проте й День пам’яті та примирення набуває значущості — приблизно половина харків’ян вважають цей день важливою для себе пам’ятною датою. У наступному році більша частина харків’ян святкуватиме ці свята, переважно у сімейному колі. Більшість харків’ян підтримує ідею святкування цих дат урочисто на рівні міста.
ВИСНОВКИ
Попри те, що більшість харків’ян прихильно ставиться для змін у публічному просторі, зокрема й до перейменування вулиць, переважна більшість вважає, що цим займатися зараз не на часі, принаймні що стосується масових перейменувань. Треба дочекатися Перемоги. На даному етапі харків’яни більш охоче готові розстатися з назвами вулиць, що пов’язані з географічними назвами РФ, а таких на мапі Харкова досить багато, зокрема вулиці Московська, Кремлівська, Старо-Московська тощо. Також більша частина опитаних негативно ставиться до використання в топоніміці імен російських та радянських військових діячів, проте в більшості харків’яни зберігають позитивне ставлення до діячів культури та науковців, які жили у імперські та радянські часи. Тому вони погоджуються зі знесенням пам’ятника радянському маршалу Жукову, але не схвалюють демонтаж пам’ятника російському поетові Пушкіну. Схожа амбівалентність ставлення проявляється й до пам’ятних дат, пов’язаних із завершенням Другої світової війни. Варто зазначити, що значна кількість харків’ян хоче певним чином брати участь у процесі перейменування. Цю готовність висловлюють жителі міста, не зважаючи на їхнє теперішнє місцезнаходження.