Однією з найбільш болючих проблем організації правоохоронної діяльності є так звана «проблема показників». Вона полягає у використанні для оцінювання роботи правоохоронних органів виключно кількісних показників статистичної звітності, що генеруються самою системою. У такому випадку рішення про позитивний результат роботи у попередньому періоді приймається якщо значення кількісного показника зростають, а якщо знижуються – робота визнається неефективною. Це викликає ризик штучного маніпулювання показниками та т.з. «роботу на показники». Вихід з цієї ситуації – використання незалежних джерел даних до яких відносяться соціологічні опитування. Українським законодавством нещодавно було закріплено практику врахування громадської думки для оцінювання роботи поліції як одного із головних компонентів поліцейської реформи. З 2019 року подібні опитування щорічно проводяться на замовлення Національної поліції.
Одним з успішних прикладів вирішення цієї проблеми є щорічне моніторингове соціологічне дослідження «Безпека та довіра», яке проводиться на регулярній основі з 2013 року Харківським національним університетом внутрішніх справ (науково-дослідною лабораторією з проблем протидії злочинності) спільно із Соціологічною асоціацією України та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області.
Наскільки безпечно Ви почуваєте у вашему районі міста (населенному пункті, області)?
У ході дослідження вимірюються ключові показники громадської думки про ефективність роботи правоохоронних органів Харківщини, такі як: рівень довіри до правоохоронних органів (поліції у цілому, патрульної поліції, прокуратури, служби безпеки України та суду, який не є правоохоронним органом, але у свідомості громадян завершує умовну ланку правоохоронного процесу), сприйняття рівня та динаміки злочинності, ефективність виконання покладених на поліцію завдань, поведінкові маркери, що відбивають стан забезпечення безпеки та порядку; сприйняття корупції; віктимологічні показники, а також ряд додаткових індикаторів, які відбивають різні аспекти правоохоронної діяльності.
Сумарний відсоток довіри до правоохоронних органів
Методика дослідження «Безпека та довіра» включає 2 методи збору інформації: 1) опитування віч-на-віч за місцем проживання респондентів із використанням паперового опитувальника (N=4500) за двоступеневою квотною вибіркою (на першому рівні – обрання населеного пункту, на другому рівні – квотна за ознаками статі та віку в населеному пункті: м. Харків – N=1530; Харківська область – N=2970.); 2) інтернет-опитування (веб-опитування). У 2020 та 2021 році внаслідок пандемії COVID-19 для збирання первинних даних використовувався тільки метод інтернет-опитування. Дані опитування віч-на-віч та інтернет-опитування відрізняються, але зміни основних показників відбуваються синхронно, що дозволяє зробити висновок – дані, незалежно від способу їх збирання, показують однакову динаміку (збільшення або зменшення показників). Дані інтернет-опитування виявляються ближчими до даних загальнонаціональних опитувань, проведених іншими соціологічними дослідницькими організаціями, тому ми у подальшому плануємо орієнтуватись саме на методологію інтернет-опитування, тому що вона швидко і без додаткових витрат дозволяє отримувати валідну інформацію.
Унікальною рисою дослідження є визначення ключових проблем правоохоронної діяльності на місцевому рівні й очікувань місцевих мешканців від правоохоронних органів, що направлено на таргетування (націлювання або орієнтацію) конкретних завдань у роботі поліції та правоохоронних органів узагалі на потреби місцевої громади. Задля цього респондентам ставились відкриті запитання: «Які найбільш гострі проблеми, пов’язані із захистом правопорядку, існують у вашому місті (селищі, селі)?» та «Чого ви очікуєте від місцевих правоохоронних органів?». Контент аналіз висловлювань місцевих мешканців дозволяє побудувати т.з. «дерево проблем» та порівняти його з пріоритетними завданнями, встановленими адміністративним шляхом.
Серед найбільш гострих проблем, пов’язаних із захистом правопорядку, що існують у місцевій громаді, уже кілька років респонденти найчастіше називають чотири основні: 1) вживання наркотиків, у тому числі «закладки»; 2) вживання алкоголю, у тому числі «наливайки»; 3) майнові злочини (крадіжки, грабежі, розбої, шахрайства); 4) порушення публічного порядку (хуліганство та вандалізм та бійки). Корупція та порушення правил дорожнього руху турбують опитаних майже так же часто, як порушення публічного порядку. Злочинність неповнолітніх, порушення режиму тиші, гральні автомати, проституція та бродяжництво турбують опитаних значно рідше.
Слід зазначити, що методологія веб-опитування не претендує на визначення рівня довіри та інших показників у абсолютному вимірі, але використання незмінної методики та процедури дозволяє слідкувати за змінами основних індикаторів у відносному вимірі – у термінах «збільшення-зменшення». Перевагою цього дослідження є орієнтація на виявлення місцевих проблем на рівні районів області та обласного центру, чого не дозволяють зробити загальнонаціональні опитування віч-на-віч внаслідок їх великої собівартості. Крім того, провідна роль академічної наукової спільноти у реалізації подібного дослідницького проекту певною мірою гарантує його незалежність від адміністративних зловживань, зміни методології та процедури, а також дозволяє прозоро обговорювати усі проблемні аспекти у експертному та науковому колі.